У п’ятницю 24 грудня відчинилися двері до оновленої кімнати-музею ВІА «Смерічка» Дутковського.
У п’ятницю 24 грудня відчинилися двері до оновленої кімнати-музею ВІА «Смерічка» Дутковського.
Ще на початку року проект такого простору здавався лише гарною ідеєю. От якби зібрати старі фото, платівки, поспілкуватися із учасниками – і красиво оформити в невеличкому кабінеті Будинку культури, де працював Левко Дутковський. Тоді кожен, хто живе у Вижниці чи приїжджає в гості, зможе більше дізнатися про легендарний музичний гурт України!
Навесні з’явилася чудова можливість – Буковинський культурний фонд Чернівецької ОДА оголосив конкурс проектів. Ідея, структурована в грантову заявку, пройшла відбір і отримала фінансування! Міська рада також надала кошти на косметичний ремонт та меблі. А далі – найцікавіше.
Проста історія про гурт «Смерічка», яка почалася 55 років тому, стала оживати: через пошуки контактів тих, хто був безпосереднім учасником, зустрічі із ними, у їхніх розповідях про нічні репетиції, всесоюзні гастролі, аншлаги на концертах.
Проста історія про гурт із маленького містечка стала набувати нових сенсів. Це історія про колектив молодих студентів-художників, які самостійно робили і сценічні костюми, і електроінструменти. Це історія про десять тисяч годин репетицій, коли майже ніхто не знав музичної грамоти, а завдяки праці керівника Левка Дутковського всі навчилися гри на музичних інструментах та вокалу. Це історія про провінційний самодіяльний ансамбль, що разом із Володимиром Івасюком подарував світу «Червону руту» та «Водограй». Історія про дружбу і суперечки, активну працю і не менш активний відпочинок, локальний колорит і глобальні музичні тенденції.
На жаль, багато пам’ятних речей втрачено, загублено (зокрема, відома сукня роботи Алли Дутковської, в якій Софія Ротару знімалася у мюзиклі «Червона рута»). З іншого боку, деякі фотографії, афіши, костюми вже давно зберігаються в інших музеях. Тому виявилося, що для створення повноцінної колекції кімнати ВІА «Смерічка» потрібно більше часу, зусиль, ресурсів.
Ще в п’ятницю зранку ми розвішували фотографії на стінах, прасували костюми, забирали банер із типографії, купували квіти, готували брендовані подарунки гостям. Всі помітно нервували перед відкриттям. А вже о 17:00 кімната почала наповнюватися теплом і світлом від присутності тих, хто зробив цей вечір особливим. До оновленого кабінету Дутковського завітали вижничани, гості міста із Чернівців, Хмельницього, Харкова та Києва. Учасники гурту (Мирослава Єжеленко, Зоя Маслова, Анна Буриленко, Олександр Бродовінський, Станіслав Марцинішин) в щирій атмосфері поділилися своїми спогадами. Звучали побажання, щоб простір продовжував жити.
Символічно, чотири вікна цієї кімнати на другому поверсі Будинку культури в часи «Смерічки» називали «вікна творчості» - вони яскраво освічували центр міста навіть в пізню годину. А Назарій Яремчук присвятив вірш з такою назвою Левку Дутковському в день його 30-річчя. Тож недарма саме тут народився і сформувався той культурний феномен, про який варто пам’ятати і зберігати не тільки у спогадах.
Проект реалізується Вижницька міська рада у партнерстві із Центр "Ейдос" (Київ) за фінансової підтримки Буковинський культурний фонд. Авторка і менеджерка проекту – Iryna Kolotylo.
